Оповiдь щастя
На повагу, на вроду, на душу.
Я до тебе прийшов з «нізвідкIль»
І тобою каратися мушу.
І томУ – ні ваги, ні ума
Не наврочить крилата година.
З посередником – щастя нема.
Не щастить золота середина.
Відвікуємо «щастя» і що?
Чим оздОбимо Оповідь нашу?
Я, напевне, подамся в «ніщО» —
УрочИстими стОпами мАршу.
Свидетельство о публикации №120100502702