Если б!
Прохладный вечер. Клён осенний,
заросший, в золоте овраг ,
и паутина, крик сирены,
и молодой прощальный шаг…
Давно, давно… Виски белеют…
Я не сказал ей: «Подожди!».
И счастие в платочке белом
ушло, осталось позади.
А небеса, как цвет опала,
и осень та ж , и та же мгла…
О если б, если б юность знала
и старость мудрая могла!
Якби!
Осінній вечір. Сині клени
над тихим золотом стежок
і павутиння, й крик сирени,
і молодий прощальний крок…
Давно, давно… Біліють скроні…
Я не сказав їй: «Підожди!».
І щастя в хусточці червоній
пішло від мене назавжди.
А небо кольору опала,
і осінь та ж, і синя мла…
Якби, якби-то юність знала
І старість мудрая могла!
В. Сосюра Если б!
© Copyright: Попова Наталия Борисовна, 2020
Свидетельство о публикации №120100406648
Свидетельство о публикации №120100406648
Рецензии