Богдану та Вiцi
Палають пожежею засумлені віти
Нетерплячий ранок йде від нас алить
Квітне наостанок ця прощальна мить
Хай вона минає як і шлях дочасний
В серці спочиває, заплітає рясно
Запитання-квіті нічиї-ніції
Ми - неначе діти радості й надії
Свидетельство о публикации №120100405755