Хто проливає із небес
цю славу й мир,
що більші розуміння?
Щоб я лиш серцем — що вмістив —
у тім й воскрес —
і неважливі мої вміння
й чи не облізуть
мої вміння...
Тут древнє сонце і тверде каміння
Зі щирим серцем — золота дорога...
Чи досить істин
вилляв
золотом
в проміннях
і Сам попереду у мені став
і зувсебіч у серці став? —
аби
як хто відстав —
не втратив райський стан
тай все не стало б
запинаннями для Бога...
Любов Твоя
бо Ти воскрес
й щоб я розплавився
для свого розуміння
і золота дорога
і запашне каміння
могли б ввіллятись
до небес
лиш був би Тобі годен
в усмиріння
02.10.2020,
свято блг князя Ігоря
Свято
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2020
Свидетельство о публикации №120100302526
Свидетельство о публикации №120100302526
Рецензии