Я iнодi своiх боюся снiв
боюсь настільки, що боюсь заснути,
боюсь, що може статись, може бути,
що сни мої – предтечі моїх днів.
У снах моїх чужі приходять в дім.
Для чого? Хто вони в моєму домі?
Ці люди темні. люди незнайомі?
І ранку жду, щоб зникли всі – мов дим.
Щоб зникло все: тривоги відчуття,
передчуття біди, самотність, туга...
І ось вона – бажана сонця смуга,
і ніч – не день, а сон – це не життя...
Свидетельство о публикации №120100207608
*
!Дякую за чудові вірші,
Суламита Занд 10.10.2020 16:45 Заявить о нарушении
(
Суламита Занд 10.10.2020 15:22 Заявить о нарушении