Хоча тривога ув очах...
Кажу собі, що добре все, — і вірю.
Все наче як було, та я вже друга —
Обличчя інше, зачіска і тіло.
Але душа лишилася незмінна —
Беззахисна, тендітна, незрадлива...
Я знаю: ні у чому я не винна,
І дяка Богові, що я щаслива.
Жовтень 2000
Свидетельство о публикации №120100205942