Село
В моєму рідному селі
Давно не світять ліхтарі.
Помер в ярку маленький став,
Журливо голову поклав.
Злетіло листя у садках,
Де зорі спали на гілках.
Там солов'я давно не чути...
Село, та що з тобою буде?
Не ллється пісня молода,
В криницях висохла вода.
В хустках берізки зажурились,
І трактори кудись поділись.
Колись усе гуло, співало,
Дитинство в спогади вертало.
Весілля грали всім селом,
Всі поміщались за столом.
Горілку пили, грали вальс...
І майже все було у нас.
Худоба в полі ночувала,
Ніяка "лядь"* її не крала.
На полі дружньо скиртували,
Й жнива селом всім"обмивали".
Ніхто роботи не боявся,
В роботу будь-яку впрягався.
В селі були веселі люди,
І не тікали всі нікуди.
І "дуркували", і пили,
Але по совісті жили.
Тетяна Мішина
5
Лядь, ляді — люди, які прагнуть красивого та легкого життя.
Село
© Copyright: Танюша Мишина, 2020
Свидетельство о публикации №120093007390
Свидетельство о публикации №120093007390
Рецензии
Не зная украинского языка все понял, написано с любовью и с горечью за ушедшее доброе и хорошее, понравилось, спасибо...
Баженов Александр Сергеевич 20.10.2020 12:34 • Заявить о нарушении
Баженов Александр Сергеевич 20.10.2020 12:34 • Заявить о нарушении
