До мене Дощ постукав у вiкно...

До мене Дощ постукав у вікно,
Навзрид ревів - образився на Осінь.
Кричав, що зраджує вона його давно
Із Вітром молодим у полі й досі.

Жбурлявся блискавками, з відчаєм гримів,
Благав, щоб я йому вікно своє відкрила!
А потім стих...  І наче занімів...
А Осінь з Вітром десь літає, мов на крилах, -

Рудоволоса, молода, струнка,
Кружляє з Вітром в парі, як скажена!
Остання пісня їхня у танку дзвінка -
Свистять її із Вітром, мов сирени!

Татіана Максімова.
26.09.2020 г.
(світлини із інет)


Рецензии