Живий, пока

             ЖИВИЙ,  ПОКА.

Віри,  Надії  й  Любові !
Зі  святом  всі  будьте  здорові !

«Ну,  як  ти  там?»  «Живий,  пока!» -
Як  похвалитись  нічим…
Старість  нам  дана  мов  ноша  тяжка  -
Живим   ти  не  лишишся  вічно!

Душа  і  серце  та й  мозок
Людське  визначає  буття.
Бажання,  потреба  й  обов’язок -
Це  вічні  стремління  життя.

Без  серця  не  має  любові,
В  бездушних  поваги  нема,
Бездумні  усі  безмізкові,
Безсовісність  в  них  не  дарма.

Життя  там  іде  гармонійно
Бажання  де  першість  веде,
Потреба  вартує  надійно,
Обов’язок  править  і  зве.

Потреба  вперед  виступає,
Бажання  за  нею  ідуть –
Тут  зрілість  життя  надихає,
Обов’язком  вершиться  путь.

Бажання  на  третє  відходять,
Потреба  на  другім  стоїть,
Обов’язок  всім  верховодить -
Тож  треба  ще  в  світі  пожить.

А  раптом  бажання  зникає,
Потреба  ще  тіло  живить,
Обов’язок  й  тут  вимагає
Ще  жить  щоб  її  вдовольнить.

Бажання  й  потреба  пропали,
Обов’язок  вічно  живий -
Старі  так  завжди  доживали,
Виходячи  з  смертю  на  бій !
          30.09. 2020 р., Київ