Образ

   Поема

1

Даєш більш
небесних
а інших чи треба?
Чим ближче до неба,
тим
ближче до Тебе...

Мов соло дня тішить
і солод
приємніш
солодка дня ніша!
і — більша
взаємність

І так цікавіше
як скрилення
чуєм...
а нижче тебе
як стіна —
відмурує...
Все ближче до неба
все ближче
           до Тебе
даєш дням — небесне
а інше чи треба?


2

З глибин-глибин
образ
зринає у мені
то ви
є в Бозі справжні — в глибині...
 
Доки я буду
працювати! —
і це у Церкві є
й в мені —
доки ще буду
відкривати й піднімати
коли тут люди навісні?

доки ще словом й ділом ранить
вражати
          сонних в калабані
що дух воскрес
це Ти воскреснув!
що ближче Ти
що ближче є небесне!

а звільню дух
всі остаються в калабані
й нава;жуватимуть себе
між духом й хланню
й вагами важаться — між
духом й хланню

чи дух воскрес??
то Ти воскреснув
і ближче Ти —
то й ближче є небесне
так! таємниця
в небі Ти — і тут
де дні
      поривчасто
людей метуть!


3

і знову образ
мов підіймається
він у мені
а люди в сні
хочуть
і почестей із почту
мовляв помри —
а
потім вони возхихочуть
возхахочут
чи вони знають —
що оце так хочуть?

не знають —
так, не знають
що їм останню
ланку харчування відтісняють...
Думка чи зможе? —
дух глибинно проникає
Бог — асенізатор
й ланки останньої — і раю

ну я ж — художник
кожен про це знає:
не я макаю!
Ти Художник —
Ти художників мачаєш...
Ти, правда, їх
й повиручаєш...

що ви
є в Бозі справжні — в глибині
про це
є образ у мені!

тремтить
орошується
благодать втирає сльози
мені в цім дні...
чомусь все чисте
і все чисте
    зверху роса
так відчувається лиш
   чашолистком!

Якась оказія така є!
Душа?
Ні, дух,
що все у світі проникає!..


4

Несу!.. бачте? —
у небо спасають!
добрий геній де прочерком
де моїм почерком
чубчиком в небо веселим —
мене й поганяє!..

На довкіллях
війною напахує.
...Молодий, він
вдягнув був папаху*...
чи він знає
що з криниці
безодень
Дух в мій дух —
відкриває??
Чом війною попахує?..

Мов соло дня тішить
і солод
приємніш
і — більша
взаємність
 
відтак і вільніше
всі скрилення
чуєм!..
когось і квартира одна
замурує...

бо в серці багатеньких
й день
і дух не ночує
всі думкою впали,
і в думку їх впали —
кочують
без правди кочують...
і образу мого
від Бога — не чують...

бо мертві
от цей
мерців вал
піднялись —
і танцюють!
Хто чує?
Великих поетів — що, чують?
А Космос чи чують?
Фанфарятьфаронять —тільцюютьтупцюють!
Без Бога ж.


5

а Бог
твоє серце
мигцем — поцілує
в авто вбереже
і кулю шукали — нема
                все здимує...
 
а світ кряче-кряче
тож — жадібний образ
в Його серці плаче!
тебе він —
            цілує!

29, 30.07.2019,
Київ