ізнов тая осінь дощем вимиває панелі
знайомого парку що спостерігаю з балкону
раніше під це непогані з`являлися вірші
тепер тільки розпач розгублений знову той дощик
довга павза аж так затягнулася
сьомий рік в санаторії це
непомітно як довго
а на моїм півострові в той час геть висохла річка Тонас -
Танасу що стікає з відрогів Яйли до Біюк-Карасу
я лиш раз її бачив ту першу
коли ми позакинутим шляхом йшли від узбережжя
в передгір`я знічев`я пройшли бо було нам цікаво
та чого не було все було а що буде то буде минуло
мине все все минає
і дощик
дощик
© Copyright: Александр Ярошевский, 2020
Свидетельство о публикации №120092705678
Свидетельство о публикации №120092705678
Рецензии