Уже дощi...
Вірші "про щось" замовчують з шухляд,
Торішніх злив дзвінку веселу воду
Скупий поглине прілий листопад.
Ба, кажуть літо справді календарне,
У місті йдуть трамваї за дощем,
Загляне вечір нишком до кав’ярні,
Сховавши сум під захисним плащем.
Вікно обіч трамвайних паралелей -
Комусь на згадку знімок «про було»,
Портрет з дощем в насидженій оселі,
В якій чи я, чи просто лише тло?
Свидетельство о публикации №120092607917