О! мiй дiдусь i мамо, тато,
Односельчани, земляки,
Батькiв найкраща в cвiтi хата,
Живi лиш iм ми - завдяки!
I iх любов, це нашi – крила,
Що, з ангелом були в нас, поруч …
В Днiстрi, щоб крига не накрила,
I в дiжцi Честi – цiлий обруч!
Лiта, мов в полi – лиш стерня:
Пшениця справ – пiшла на хлiб…
I бiль, продовж всього стегна –
З пологових безсонних дiб …
Та не даремно – Бог помiг:
Пiв сотнi тисяч немовлят
Прийняти в мам з усiх дорiг,
Син Батькивщини, не «варяг» …
23.09.20г 21:05; Эл. М – К
О! мiй дiдусь i мамо, тато...
© Copyright: Афанасий Вержак, 2020
Свидетельство о публикации №120092603095
Свидетельство о публикации №120092603095
Рецензии