Лина Костенко. Века живут в давнишнем фолианте...
Века живут в давнишнем фолианте.
Душа моя, прощений ты не ждёшь.
А дождь всё также ходит по веранде
экологически опасный дождь.
И одинокая в пространстве мглистом,
в космическом летит с людьми Земля.
И шепчет дождь опавшим листьям,
так, как тебе ночами я.
22.09.2020 г.
Перевод с украинского Владислава Бусова
* * *
Віки живуть в старому фоліанті.
Душа шукає не прощення — прощ.
А дощ так само ходить по веранді,
екологічно небезпечний дощ.
І сам на сам зі Всесвітом імлистим
летить Земля із людством на плечі.
А дощ шепочеться із листям,
як я з тобою уночі.
Лина Костенко
Свидетельство о публикации №120092602871