Осiння диво-квiтка
Ти - мій дощ, мій літній теплий дощ.
Разом не були, хоча і зрідка
Поливав мене крізь землі товщ...
Я розквітла, ти ж плекав, я знаю.
Я вже тут... Чекаю! Ти приходь.
Але все змінилось... І тебе немає...
Нас розвів сезонами Господь...
Свидетельство о публикации №120092503114
Мабуть, це експеримент українською. Якщо ліричний герой "осіння диво-квітка", а він - "літній дощ", який поливав (літом, осінню?), і в той же час не були разом. "крізь землі товщ" - це знизу чи згори? Можна заплутатись)))
Все на своїх місцях, коли:
У осени особая романтика...
Ни розовых очков,
Ни бантиков...
Лишь мокрые зонты...
И ты...
Успіху!)
Стах Розсоха 25.09.2020 11:59 Заявить о нарушении
Так, українською я пишу не так часто, але... готова дискутувати, а точніше пояснити :)
Аби восени розцвіла квітка, її потрібно виростити з насіння або корінця, і поливати все літо, увесь сезон... Вона довго росте, а коли настає осінь - вона розквітає, проте осінній дощ зовсім інший (холодний і пронизливий). Розумієте? Якби не було літнього теплого життєдайного дощу, ця квітка могла б всохнути. "Без одного не було б іншого" Але ж від цього і сумно, тому що літньому дощу ніколи не побачити розквіченої осінньої квітки - "нас розвів сезонами Господь"
Якось так :)
Евгения Годенкова 26.09.2020 00:39 Заявить о нарушении