Щось не так. Та все не так.
Горішнє дитя, дикі лебеді,
невимовна любов, зажурена вірність,
мізерна вбогість, стражденна закатованість,
відчуваючи тебе задарма.
Вражаюча плинність плановості.
Затаємничення стратегічних ліній,
долонь і долі, на всіх вистачить.
Міста не викричати.
Ані з легенів, ані з сутінків.
З туманів понад узбережжям ранковим
час не виточити.
Відтінками витонченими скресати тужливість.
Інакомірність тугою пов’язувати.
До тебе плин, хоч узбіччям, хоч магістраллю.
Твоє «кохаю», моє «люблю», «ай лав ю»
стрімко стрілами незламними
в серцях розчиняються.
Феєрверками в розумі відображаються.
На майбутнє, наше, моє із тобою.
Світяться віки, зламані повіки,
крилами пружними вії забарвлюють.
Світ протяжний – від тебе, до тебе.
Стискаю долоні, обійми повітря.
Достатньо віри у людськість величну.
10.2013
Щось не так
© Copyright: Саломея Очеретяна, 2020
Свидетельство о публикации №120092404911
Свидетельство о публикации №120092404911
Рецензии