Лина Костенко. Смех

          СМЕХ

На улице - я слышу сквозь окно -
Смеётся женщина притворно.
Ей грустно, только хочет одного -
Смеяться от души задорно.

На реки тёмных улиц я смотрю,
на головы у фонарей весёлых,
одетых в кепки малые из жести,

Каштаны я за то благодарю,      
Что украшают подоконник с блеском.

А я смотрю, я мысленно в стихах.
Пусть станет грустно им немного.
И пусть притворно не смеются так,
Чтоб люди закрывали окна. 

         16.09.2020 г.

Перевод с украинского Владислава Бусова


           СМIХ

На вулиці – я чую крізь вікно –
Сміється жінка штучним сміхом.
Мабуть, їй сумно, але жінка хоче,
Щоб їй хотілося сміятись.

А я дивлюсь на ріки темних вулиць,
На голови веселих ліхтарів,
Одягнені в малі кашкети з жерсті,

І на моє високе підвіконня
Каштани білі квіти подають…

А я дивлюсь і думаю про вірші.
Коли їм сумно – хай вони сумують.
Хай тільки не сміються штучним сміхом,
Бо щирі люди закривають вікна.

        Лина Костенко