Черствію... Чи мудрію. Ет, оказія,-
на старість заблудитися в собі.
Духовної опісля евтаназії
не полонянка більше я журбі,
убогому смиренню (себто зреченню своїх свобод і поглядів, і мрій)...
душа від фанатизму убезпеченна
і ожила у тишині святій,
і відійшла від грубої безликості,
що так не личить вільному єству...
Мудрію? Чи черствішаю від дикості,
яка властива злому божеству.
Його лукаві нехристі придумали
аби крилатим крила відтинать,
змінили нишком сторінкИ минулого,
страхАми підмінили благодать.
Черствію. Бо звільнилась від примарного.
Мудрію. Власний створюю маршрут.
У світі стільки дивовижно гарного
для тих, хто вивільнивсь з облудних пут.
Пошук
© Copyright: Ева Сокол 2, 2020
Свидетельство о публикации №120092302013
Свидетельство о публикации №120092302013
Рецензии