Закритi дверi
І барабанить дощ в моє вікно.
Проймає холод...глибше, глибше, глибше...
Не зігріває випите вино.
Стихає ніч, проникливо гортає
Щоденник із минулого життя.
Та спогад снами густо заростає.
Нехай...Бо спогад той - серцебиття!
Немає смутку, болю, ностальгії.
Лише смиренне долі прийняття.
Зволожені сльозою довгі вії...
І стримані у серці почуття.
Закриті двері. Ранок. Прохолодно...
Невдовзі завітає вже зима,
Торкнеться серця ніжно, благородно...
І посміхнеться ніби жартома...
Свидетельство о публикации №120092209110
И барабанит дождь в мое окно.
Пронзает холодом сильнее и сильнее.
Не согревает крепкое вино.
Стихает ночь, виденья проступают
Сюжетами из прожитых минут.
Воспоминанья снами пробегают,
Мурашками по коже там и тут.
А грусть и ностальгия без причины
Смирением, судьбе наперекор,
Слезами проливаются обильно,
Подслушивая сердца разговор.
Закрыты двери. Ясно и свободно.
Повеет вновь зимы аперитив.
Коснется сердца нежно, благородно.
И улыбнется в шутку превратив.
Марк Миколуцкий 19.10.2020 16:32 Заявить о нарушении