Перед сном

У темні коси ніч вплітає зорі,
Серпанком Місяця прикрасила  чоло.
На плечі небо одягає неозоре.
Чумацький Шлях, немов чарівне тло,

У вічність розтривожена дорога,
Яка молитвою цнотливою лягла
У нескінченність,  до самого Бога...
А вранці вже немов би й не була,

Коли з-за горизонту Сонце гляне,
Розбурхає яскравий новий день.
Таке веселий, щирий,  полум'яний,
Що знов захочеться і хліба, і пісень...
...А зараз ніч вплітає в коси зорі...
#enikaexpromt,  ілюстрація з мережі


Рецензии