Гуляють садочком діти...
За ручки по двоє ходять.
Живуть у своєму світі.
В траві квіточки знаходять.
Ось хлопчик, маленький дуже,
зриває яскраву квітку.
Не кидай її, мій друже, –
загасне яскраве світло.
Цій дівчинці, цій, що поруч,
віддай це маленьке сонце –
здійме хай його угору
в маленький своїй долоньці.
Ви житимете, мій друже,
у променях цього світла...
Душа хай запалить душу,
і легше удвох на світі...
Садочком гуляють діти.
По двоє за ручки ходять...
Вони – у своєму світі,
ці люди дитячого роду...
Дивлюсь – і боюсь негоди...
Гуляють садочком дiти...
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120092105404
Свидетельство о публикации №120092105404
Рецензии