Бувають дні втрачаєш віру
Не бачиш сенсу у житті.
Не вистачає сил бороти
Тяжкі без настрою думки.
І чують це люди-вампіри
Останню випивають кров.
Не відірвеш без шкод від шкіри,
Лишають борозни ушкод.
І в час такий бажання страшні,
Думки не добрі про усе.
Була б рушниця, двічі точно
Шмальнув у відчаї в лице.
Надія є тільки на того
Кому не байдуже як ти.
Хто за тебе переживає,
Навіть коли самому зле.
Для кого ти в житті як сонце
За кого сам віддаш життя.
Важливо тільки в час тій ночі
Зуміти взаймно обійнять.
А що робить коли немає
Того хто буде бадьорить.
Чекати як прийде надія
І очі дасть свої зустріть...
Бувають днi втрачаeш вiру
© Copyright: Владимир Васильцов, 2020
Свидетельство о публикации №120092007433
Свидетельство о публикации №120092007433
Рецензии