Свiтлим поглядом небесним.. Мирослава Стулькивская
Оригинал:
Світлим поглядом небесним,
Із під хмар свинцево-чорних,
Ніжним дотиком словесним
Дна душі торкнувся промінь.
Теплотою вуст розтанув
Поцілунками по тілу,
Що від пристрасті тремтіло
І пручатися не стало...
І, виймаючи всю душу,
Підіймав її до сонця,
Від проникнень до пробуджень,
На вершині сну, забувшись...
Із глибин у відголосся...
Це було, чи лиш здалося?..
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Светлым взглядом поднебесным
Из-под туч свинцовых, тучных
Лёгким промельком словесным
Дна души коснулся лучик.
Теплотою проникал он,
Рассыпался вдоль по телу,
Что от страсти замирало,
Увернуться не хотело…
Нежно обнимая душу,
Поднимал её он к Солнцу.
Песнь Любви я стану слушать
На вершине сна и в полдень.
Всё серьёзно, а не шалость…
Было это?.. показалось?..
Аватар Автора оригинала
Свидетельство о публикации №120091905748