Секунднi стрiлки вiдбивають Вiчнiсть
Хвилинна стрілка прагне прямоти…
Годинна стрілка тче крізь сни поспішність –
Нехай, абищо, маю досягти…
Що день, то гра емоцій, гра в буденність…
Що ніч, то молитви і забуття…
Ласкава Доля… Світлі грані, темні…
Та, достеменно, ось – людське Життя…
Блукає Сонце від Весни у Зиму…
Вітри гойдають Небо навсібіч…
А спогади нуртують без упину,
Лишаючись з думками віч-на-віч…
Миттєвості єднають все до купи,
Дарують Волю, Силу і Любов…
Час умирає з тугою розлуки
У Просторі єднання з Джерелом…
13.09.2020
Саша Морозова "Осінні мозаїки", Музей Ханенків
Свидетельство о публикации №120091705194