Минають хвилини
Лякливо, сумирно, затято;
Як в повінь розбурхана річка,
Чи вогником тихої свічки -
Минають хвилини і рОки.
Тече майбуття крок за кроком,
У спогад сплива сьогодення
То марністю, то одкровенням.
Зникають і ночі, і днини
ПарОю легкОї хмарини.
Бажаннями за небокраєм
Не здійснена мріє згасає.
Щоденних суєт лабіринти -
То радість, то носом на квінту...
Вистава життєва триває,
Допоки солодким розмаєм
Розбурхують серце бажання!
Допоки щодня, як в останнє,
Душа щиро світу радіє,
Співає, дивується, мріє!
Свидетельство о публикации №120091605371