Просто Осень

Осень просто осень, нет ей власти
надо мною и управы нет,
Чтоб решать:найду ли своё счастье
или же склонюсь под грузом бед!

Серым небом--тучи-клочья ваты,
Жалкий дождь и падает листва... Осень ведь совсем не виновата
В том,что я по жизни не права!

Что не замечаю листьев танец, Света и последнего тепла,
что не вижу золото-багрянец,
не ценю того,что дожила!!!

Почему я не смеюсь,а плачу...
И над преходящим лишь дрожу,
Не ценю везенье и удачу,
Жизнью всей своей не дорожу!

В жизни мы чего-то ждем и просим,
Жалуемся плачем и скорбим...
ты пришла, моя родная осень,
Буду продолжением твоим...

****
Осінь-просто осінь,
 їй байдуже,
буду я щаслива чи сумна,
Бачитиму сонце чи калюжі
буду я вирішувать сама...

Сіре небо, хмари ніби вата
Жалюгідний дощ і падолист зрештою вона не винувата,
що на сльози свій втрачаю хист

Ще не помічаю листя танець,  промені останнього тепла,
Не ціную золото й багрянець,
те, що взагалі я ДОЖИЛА

І чого це не сміюсь, а плачу
і чому я не ціную світ,
Бо моє нещастя це лиш вдача,
що незмінна вже десятки літ!

Йшло життя,і врешті стало ясно
все залежить:як сприймати шлях
Треба вірить,що життя прекрасне
Лиш від щастя сльози на очах!

Маєм руки-ноги, не хворієм
 кусень хліба за душею є
А життю радіти ми не вмієм,
 не цінуємо життя своє!

Все чогось чекаємо і просим,
І на щось жаліємось весь час!

Ти прийшла, моя кохана осінь,
Віршів і прозріння світлий час!

12.09.20