Владимир Бордюгов. Повезло... Рус. Бел
Только зря всё, не захмелел.
Я вернулся домой, на Русь,
Повезло мне, лишь охромел.
Повезло, что под Курском «Тигр»
Недостаточно меток был,
Что кровавый Днепровский «пир»
Не накрыл меня, лишь умыл.
Повезло, что не я, — другой —
С пулей на`сквозь дорогой в ад —
Тот, что пленом зовут. Дугой
Изогнёшься... и смерти рад.
Повезло мне, что лишь меня
Оттолкнуло взрывной волной,
А того, у кого семья,
Смерть аукнула за спиной.
Не вини меня, мать, жена,
Что принёс... да не ту я весть.
Я бы принял ещё огня,
Чтоб не видеть их слёз вовек.
За Победу, за нас, за Русь! —
Выпить каждый из нас хотел...
Выпил много, считал — напьюсь,
Только зря всё, не захмелел.
Пашанцавала...
Выпіў шмат, лічыў - нап'юся,
Толькі дарма ўсё, не захмялеў
Я вярнуўся дахаты, на Русь,
Пашанцавала, толькі закульгавеў.
Пашанцавала, што пад Курскам "Тыгр"
Недастаткова пазнак быў,
Што крывавы Дняпроўскі "баль"
Не накрыў мяне, толькі памыў.
Пашанцавала, што не я, - іншы -
З куляй на`скрозь дарагі ў пекла -
Той, што палонам клічуць. Дугой
Выгнешся... і смерці рады.
Пашанцавала, што толькі мяне
Адапхнула выбухнай хваляй,
А таго, у каго сям'я,
Смерць гукнула за спіной.
Не вінаваць мяне, маці, жонка,
Што прынёс... ды не тую я вестка.
Я б прыняў яшчэ агню,
Каб не бачыць іх слёз павек.
За Перамогу, за нас, за Русь! -
Выпіць кожны з нас жадаў...
Выпіў шмат, лічыў - нап'юся,
Толькі дарма ўсё, не захмялеў.
Построчный перевод на белорусский язык Максима Троянович
Свидетельство о публикации №120091206568