Сон про любов і про розлуку,
Не тримай мене за руку –
Я більше не твоя,
Я більше нічия.
Хто розділяє, хто кохає,
Почуттями щиро грає,
В полоні небуття,
Знов все до забуття.
Приспів:
Ти і я – неспівпадіння,
З висоти униз падіння.
Так хотіли, так бажали,
Не того, не там шукали.
Просто ми – неспівпадіння,
Замість почуттів каміння.
І не винні ми нікому,
Ми тепер вдвох по одному.
Десь наші голоси ще чути,
Та минуле не відчути –
Тепер є я, є ти,
Немає більше "ми".
День вираховує хвилини,
Біль збирає у години,
Руйнує всі мости
В обіймах самоти.
Неспiвпадiння
© Copyright: Алёна Шинкаренко, 2020
Свидетельство о публикации №120091202320
Свидетельство о публикации №120091202320
Рецензии