День зникає в забуття,
Що було – те не повернеш.
У полоні ти і я,
Із дороги знов не звернеш.
Розлетілись почуття
У повітрі, як піщинки.
Залишились відчуття,
Розділилися стежинки.
Приспів:
І в небеса слова молитви линуть,
Лиш голоса розчиняться в хвилину.
Без вороття кохання слід зникає,
Це каяття ніяк не відпускає.
Як же вийшло так, скажи,
І чому ми не зуміли?
Серце плаче "збережи",
Хоч, напевно, розуміє.
По одному на межі,
Хто тепер, кому, навіщо?
Порожнеча у душі,
Тільки сильний вітер свище.
Каяття
© Copyright: Алёна Шинкаренко, 2020
Свидетельство о публикации №120091202311
Свидетельство о публикации №120091202311
Рецензии