Вы любите осень?
Ви знаєте тишу?....
Сумна неба просинь,
День крони колише....
То вітер, то сонце
То спалахи листя...
Загляне в віконце,
обійде обійстя...
Залишить мережку
сріблясте плетіння,
на гіллі сухому
росу в павутинні...
І піде полями
аж ген за покоси,
І ляже туманом
На душу і коси....
І буде гірчити
Спізнілим зізнанням,
Що серцю не жити,
Без щастя в останнє....
11.09.20
Вы любите осень?
Умеете слышать?!
Небесную простынь
Лишь ветви колышут
То ветер, то солнце,
То дождь моросящий...
Проходит по травам,
Живой настоящий...
Оставит плетенье росы в паутине,
Как будто колье в серебре на картине...
И долго полями
идти будет в выси,
Оставив туманы
В висках моей жизни
И будет горчить запоздалым признаньем,
Последней любви,
Той что сердце мне ранит..
11.09.20.
Свидетельство о публикации №120091107049
Надежда Максимова 6 26.09.2020 16:44 Заявить о нарушении