Лина Костенко. Светился день, как Римская Цецилия

           * * *
Светился день, как Римская Цецилия.
И плющ зелёный вился по стене.
А два монаха, это же Сицилия, -
на ниве каменной трудились, на скале.

Дул ветер с моря, с жаркого Туниса.
Античный век вёл дни наоборот.
И в ухе каменном у Диониса
звучал народов эпохальный ход.

Здесь жили пилигримы и поэты.
Когда-то здесь причалил Одиссей.
Но на моём родном клочке планеты
безжизненных нет скал среди степей.

Там почвы плодородные в селеньях,
там место есть и сорнякам, и ржи.
В каком Ты, Боже, людям провиденьи
на ниву в скалах указал, скажи?!

           6.09.2020 г.

Перевод с украинского Владислава Бусова


             * * *
День світився, як свята Цецілія.
Дерся плющ на сходи і стіну.
Два ченці, на те ж вона й Сицілія, —
обробляли нивку кам'яну.

Вітер віяв з моря і з Тунісу.
Час ішов античний, навпаки.
В кам'яному вусі Діоніса
гомоніли люди і віки.

Тут жили мандрівники й поети.
Тут колись причалив Одіссей.
На моєму клаптику планети
землю не виборюють у скель.

Там ґрунти родючі і надійні,
місце є і житу, й бур'яну.
У якому, Боже, провидінні
показав ти нивку кам'яну?!