Пан-вечер... Ирина Боговина

Ирина Боговина
Всiдалося сонце низенько за обрiй...
http://stihi.ru/2020/09/08/6899
------------------------------------------

               ***
Всідалося сонце низенько за обрій,
Тікав в закулісся спекотливий день,
Поволі надходив пан- вечір добродій,
Дзвонарь калатав в дзвони "Спас","дзень-дзелень"...

Той дзвін розлітався полями усюди,
Про щось сповіщав всіх живих, неживих,
Святили скрізь яблука, мед свіжий люди
І щиро молились за рідних своїх...

Ще літо, як літо, зелені ліс, гай,
Та спаса бринить дзвін про літа прощання,
Що марні надії на щире кохання,
Облиш, моя люба,свої сподівання,
Йде осінь з дощами в шахтарський наш край...

Вже й всілося сонце низенько за обрій,
Зникає зі сцени іще один день,
Поволі заходить в дім вечір-добродій,
Дзвонарь калатає, б"є в дзвін- "дзень-дзелень"...

*************************************************

               ***
Уж солнце спустилось почти к окоёму,
Бежал в закулисье распаренный день,
Пан-вечер степенно ступал , неуемно
Звонарь звонил в колокол "Спас"- "динь-дилень" ...

Тот звон разлетался полями повсюду,
Про что извещал всех живых, неживых,
Святили всё  яблоки, мед свежий люди,
Усердно  молились они за родных...

Нет, лето как лето, зеленый лес, гай,
Но  Спаса звучит звон  о летних прощаньях,
Про тщетность надежд на любви обещанья,
Оставь, дорогая, свои ожиданья,
Ждёт осень с дождями шахтерский наш край ...

Уж солнце спустилось совсем к окоёму,
Уходит со сцены еще один день,
Заходит в дом медленно вечер на дрёму,
Звонарь звонит в колокол, бьёт  - "динь-дилень"...