Богослов Духа. Поема

      Богословіє Духа
      Поема


                Слову-Богу в любові
                станцьовується і присвячується


1

Для чого я небо
обійму і радію?
Невмістиме вміщу і надіюсь
на Нього надіюсь
на себе я не надіюсь


Нараз відпадають
в свою думку...
що таке релігія?
жаби кумкають...


Христа не вибовкують...
Христа являють.
Перешарпуються інтелектуалізмом
з потоку в сіті свої відпадають...
жаби покумкують
                а з мене —
Христос випирає...


2

і хотів Ти щось говорити?
да! — думати!
да! — їздити!!
вище літати!!
дихати, жити — творити!!!!
о, ризикуєш Ти
Ти дав мені говорити!
                і зговорити!
чуємо? ангелів
чуєм?
навіть бандитів


ну Ти! ризикуєш вже дуже
    ставши в мені говорити!..


А натомість?
повість:
Пташки літають
пташки — співають
Як же ми в небі любимось!
любимось — аж небо
       пташок обнімає!


І що чекати — як Ти — Нелінійний!
музи — й поезія
музи — да й музика!
музи — дітки маленькі
                в картузиках
й рвуться в небо!
без ліні!
музи — Уітмен іде до відомих
                жінок
трохи свободи —
й дороги
дороги — під небом
білі — під голубим
і креслять опінії!
ну Ти й свободний!
а ще і Нелінійний...


3

тут я мислителів запросто і позбиваю
з точки
із мертвої
з ступи! ну Ти!
я зіб’ю — Ти приступиш!
танці!
і Духа святих обирають
танці! — танцюють
і я їх скидаю до раю
(що лиш тут мертвість і не позбиває?)
і танцюють — і вже не вмирають
до раю!
да! богословіє — скучно
без мене скучно
Давид танцює, я теж танцюю
й  в с е  танцює! — Богу працює!
і науки?
і науки — також туди


ми потанцюємо — да! пританцюють
ми їх з Тобою
                обручимо
ну я весь — в хахіт! і я — без ліні
Ти всміхаєшся — Ти легший
     бо Ти Нелінійний...

08.09.2020,
Київ