Осенний день. Лина Костенко

Ліна Костенко

Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! – та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче кошик серед трав – нема мелодій.
Лина Костенко

Осенний день, осенний день, осенний!
О синий день, о синий день, о синий!
Осанна осени, печаль! Осанна ей.
Ужель то осень, осень, о! – Та самая.
Поникли астры светом лиц, зашлись от боли.
Ковёр вон, вытканный из птиц, летит над полем.
Багдадский вор тепло украл, тепло уходит.
Лукошко плачет среди трав – ведь нет мелодий. (8.09.2020)


Рецензии