Розкрила осінь нам обійми,
Ми їй віддали все тепло.
І від любові тільки тіні
Лягли красиво на крило.
Приспів:
І ми удвох, та, на жаль, по-одному,
Відчули знов самоту в світі цьому.
І не здійснилось зізнання,
Це – наша осінь кохання.
Не відчуваєм більше дива,
І на душі тепер сніги.
А доля наша так мінлива.
Знов щастя ми не вберегли.
Ми бачим те, чого немає,
Ми чуєм те, що так болить.
Цей біль на прив'язі тримає,
Що сили, голосно кричить.
Розкрила осінь нам обійми,
І від любові тільки тіні...
Осiнь кохання
© Copyright: Алёна Шинкаренко, 2020
Свидетельство о публикации №120090803458
Свидетельство о публикации №120090803458
Рецензии