Листопадом осінь опадає,
Нам під ноги листя розкидає,
Дощем плаче душа.
Знов печаль за плечі обіймає,
Почуття згасає, та тримає,
Іти не поспіша.
Приспів:
Чи треба чи не треба,
В тобі одній потреба,
І як це почуття загасить,
Щоб далі жить.
Літали вище неба,
Завжди чекав на тебе,
І я це відчуття не забув,
Ще не забув.
Серце любить, та не відпускає,
Сильний біль, що сили, відчуває,
Чому все так, скажи.
Доля в свої ігри тихо грає,
Відчуття усі, немов за краєм,
Кружляють віражі.
Листопадом осiнь
© Copyright: Алёна Шинкаренко, 2020
Свидетельство о публикации №120090800252
Свидетельство о публикации №120090800252
Рецензии