Багато що я бачила в житті,
Але ніколи рук не опускала,
Я не жила у сльозопролитті -
У Господа розради я благала.
Черствою я ніколи не була,
І серце краялось від болю і розпуки,
Надією на краще я жила
Й щораз в молитві зводила я руки.
Господь давав і ношу нелегку,
Та сили вистачало її нести,
Любов Господню чула я палку,
Яку в букет до щастя хочу вплести.
І квітами не встелені стежки,
І терня на дорозі зустрічалось,
Завдання поставало ще й важке,
А може лиш важким воно здавалось...
Та дякую я Господу за все,
За все, що досягнула і здолала,
Молю хай квітку щастя принесе...
Чекаю я на неї і чекала.
05.09.2020 р.
Рук не опускала
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2020
Свидетельство о публикации №120090607181
Свидетельство о публикации №120090607181
Рецензии