не забудь...
кохання,
засипане снігами,
стікає пам`яті ріка,
а я люблю, я все люблю,
хоть порознь з вами.
Кришталь веселкою вдень,
а вечоріє - золотом.
Ріка життя така стрімка,
то гладить, то стискає холодом.
Десь ви, десь я...
Чи пам’ятаєте?
Троянд червоних пламенні серця,
колючим інеєм приколоті.
Очей благання, як в сні.
Ви пам’ятаєте?!
Ваші слова, як мед мені.
Чи зможу я колись забути?!
Минаю смуги переліт,
усім продуманным, прожитим,
кохання не може лиш жевріть,
воно, як зоряне зерно,
повік повинно нам світити.
не забудь
© Copyright: Галина Би-Локур, 2020
Свидетельство о публикации №120090607141
Свидетельство о публикации №120090607141
Рецензии