170. Плодами осенi красуeться село...
Уже не літо та нам осінь шле тепло!
Лиш вітерець легенько листям шелестить,
А в небі, вИсоко, журавлик десь летить...
2
Біля ставу червоніє кущ калини,
При дорозі, давно стиглі вже ожини.
Тішить око осінь гарним виноградом
І рясним, що Бог зберіг, грушевим садом!
3
За селом, в високих травах, пахне м"ята -
Ця земля на ніжні запахи багата,
Сонце завжди тут не гріє, а пече
Й ледве чути, як струмок внизу тече.
4
Я пам"ятати буду кожну таку мить!
Як стане холодно і осінь задощить,
Згадаю час цей і про себе усміхнусь,
До теплих спогадів душею пригорнусь!
6.09.2020. Ганна Горбатюк.
Свидетельство о публикации №120090606302