Шматок землi

ШМАТОК ЗЕМЛІ

Шматок землі
ти звешся Україною.
Ти був до нас. Ти будеш після нас.
                Ліна Костенко


Час бити на сполох — гряде онкологія душ!
Святий і Безсмертний, чому споглядаєш безмовно?
Якщо Ти не фейк, напоум нас, заблуканих, зруш!
Ще трохи — і нація буде вже невиліковна.

О земле батьків! Чом ці очі постійно в сльозі?
Чом хмара ненависна (наче навмисне) нависла?
Де гідність?.. — ця риса хіба притаманна слузі?
Рабу і слузі від народження гідність не звісна.

Гетьманські клейноди і божих церков хоругви,
і гори, і ріки, — скажіть, зливи і травозміни,
чи в землю Вітчизни даремно діди полягли,
в безсмертя полинувши, п’яді віддати не сміли
нікому й ніколи.
 Тому що — не бидло народ,
(хоч гноблений вельми, але вибуховий, мов порох),
що патологічно терпіти не може сволот,
а ворог для нього затим нетерпимий, що — ворог.

Негідники ниці, вас Бог покарає за гріх,
адже ви замірились на найсвятіше Вкраїни!
Ви чуєте: Ні! — тим, хто здатен продати за гріш
і землю Богдана, і мову Тараса і Ліни.
 17. 01. 2020