Лина Костенко. Возвращение Шевченко
Солдатчина, и одиночество, и ссылка.
И ничего - и Оренбург, и Косарал.
Молчал, терпел. Любил он неньку пылко.
И ничего. Он как-то жил, не умирал.
Вернулся в Петербург, теперь уже в столице
он после долгих лет скитаний и невзгод! -
При встрече с ним приятное случится -
друзья отметили овацией приход!
Он прислонился неожиданно к колонне.
Слеза застыла у его дрожащих век.
Ведь с царской каторги придя в салоны,
не может сразу улыбаться человек ...
1.09.2020 г.
Перевод с украинского Владислава Бусова
ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА
Заслання, самота, солдатчина. Нічого.
Нічого — Оренбург. Нічого — Косарал.
Не скаржився. Мовчав. Не плакав ні від чого.
Нічого, якось жив і якось не вмирав.
Вернувся в Петербург, і ось у Петербурзі —
після таких років такої самоти! —
овацію таку йому зробили друзі! —
коли він увійшов.
І він не зміг іти.
Він прихилився раптом до колони.
Сльоза чомусь набігла до повік.
Бо, знаєте... із каторги в салони...
не зразу усміхнеться чоловік...
Лина Костенко
Свидетельство о публикации №120090603265