Я вдихаю знову новий день

Лена Грама
Залишає літо,осінь йде...
Листя золотавим укриває.
За собою золото кладе...
Золотом тим моє серце крає.

У дощі вірватись норовить...
Заливними  плаче,знову днями.
Вітром шаленіє...лише мить...
Та блищить вечірніми вогнями.

Закрадеться в душу,боже ж мій...
Як вона чудова та красива.
І летять листочки наче рій...
Та жовтіє золотавим нива.

Чорнобривці квіти розкида...
Над яскраво-зеленавим листям.
Мов перлинки капає вода...
Горобина наче із намиста.

Я вдихаю знову новий день.
Вечір новий зорями привабить.
Кілька днів лиш осені.Лишень...
А вона вже голову дурманить.
 (Понкратова.О.В.)


© Copyright: Лена Грама, 2020
Свидетельство о публикации №120090507905
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Лена Грама
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Лена Грама