На обличчя моє чистий падає сніг,
Березень опинивсь у січневім полоні.
Не прийти я до Тебе Ісусе не міг
Бо я бачив криваві сліди на долонях.
Знав я те, що колись це життя промине,
Та в полоні я був у життя круговерті.
Я не знав що так сильно Ти любиш мене,
Що на Землю прийшов Ти за мене померти.
Своїм серцем схилюсь до пробитих долонь,
Хоч уже наче снігом посипані скроні,
Бо не гасне любові Твоєї вогонь
І я жити бажаю у неї в полоні.
На обличчя моє чистий падає сніг,
Та розтанув на землю стікає сльозою
Бо у смерті Твоїй я знайшов оберіг,
Мій Ісусе, і хочу я жити з Тобою.
У полон любов
© Copyright: Виталий Пушкарь, 2020
Свидетельство о публикации №120090507578
Свидетельство о публикации №120090507578
Рецензии
Да, сердце, познавшее Божью Любовь,
в ней жаждет быть Вечно.
С пожеланием всем открывать
мир Любви Христа и
с христианским теплом,
Лана Сапиенс 12.10.2020 21:57 • Заявить о нарушении
в ней жаждет быть Вечно.
С пожеланием всем открывать
мир Любви Христа и
с христианским теплом,
Лана Сапиенс 12.10.2020 21:57 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.