нiч на чужинi
прикрита, сповита,
в стареньку свитину,
впаде серед жита.
Росою, сльозою.
Захмарена, в требах
і що тут поробиш,
біленькій мій лебідь?!
Так треба, так треба.
Зерном у намисті,
перлиною неба,
ніч на чужині,
так треба, так треба.
І гріх, і спокута,
від часу
до нині.
Свидетельство о публикации №120090502436
С уважением
Софья Измайлова 07.10.2020 16:49 Заявить о нарушении
Рада встрече.
С теплом и уважением.
Галина Би-Локур 07.10.2020 19:08 Заявить о нарушении