Моя весна давно уже далеко
І не повернеться ніколи вже, на жаль,
Була за нею навіть літня спека,
Та осінь вже накинула вуаль.
Моя весна уже помандрувала,
Та мапу не залишила свою,
Хоча вона і квітла, і буяла.
Цього я, звісно, зовсім не таю.
Моя весна пішла за видноколо
Й спинить її ніхто ніяк не міг,
Та довго ще звучало її соло
Й доносилось з невидимих доріг.
Моя весна пішла й не озирнулась
Просторами своїми в далечінь,
Пригадую, що мило усміхнулась…
В саду лиш промайнула дивна тінь.
Моя весна не вернеться ніколи,
Бо осінь у обійми вже взяла.
Прошу тебе, моя красуне-доле,
Щоб з осінню щаслива я була.
03.09.2020 р.
Моя весна
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2020
Свидетельство о публикации №120090404682
Свидетельство о публикации №120090404682
Рецензии