Из Якуба Коласа. Дороги... На 3 языках
Знаць, вам спрадвеку самі богі,
Калі красёнцы жыцця ткалі,
І вашы лёсы вызначалі,
Няма канца вам, ні супыну;
Вы жывы кожную часіну,
То задуменны, смутна строгі,
То поўны чараў спадзявання,
То страхаў цёмнага знікання
—з раздзела XXVII "Па дарозе ў Вільню", паэма "Новая зямля"
Дороги, вечные дороги!
Знать, вам издревле сами боги,
Полотна, краски жизни ткали
И ваши судьбы определяли,
Нет конца вам, ни остановок;
Вы живы каждую минуту,
То задумчивы, неясно строги,
То полны чар надежды внове,
То страхов темных исчезновения.
-с раздела XXVII "По дороге в Вильнюс", поэма "Новая земля"
---------
польский
Prezenty, wieczne prezenty!
Wiesz, sami bogowie
Kali krasyontsy zhytstsya utkany,
І Twoje straty wskazywa;y,
Nyama kantsa do ciebie, ni zupa;
;yjesz do sk;ry,
S; pocz;te, niejasno surowe,
Nast;pnie chara spadzyavannya,
To jest strach, wiedza tsiemnaga
—Z sekcji XXVII „Pa daroze ў Vilnyu”, paem „New land”
Drogi, wieczne drogi!
Aby wiedzie;, od najdawniejszych czas;w sami bogowie,
P;;tna, utkane kolory ;ycia
I tw;j los zdecydowany
Nie ma ko;ca, nie ma przystank;w;
;yjesz w ka;dej minucie
S; zamy;leni, niejasno surowi,
To jest znowu pe;ne urok;w nadziei,
;e boi si; ciemnego znikni;cia.
-z sekcji XXVII „W drodze do Wilna” wiersz „Nowa ziemia”
Свидетельство о публикации №120090400190