А СВIТЛО ДЛЯ ЛЮДЕЙ В ДУШI СВОIЙ НЕСТИ!
Стоять степи, повитi жовтизною -
А кой-де зоранi чорнiють вже поля,
"Не вiк тобi знущатись надi мною",-
Земля до Неба з плачем "промовля"...1***
Чим виннi ми, що дужими синами
Себе вiдчули нашi вороги?
I я би жив, як пан промiж панами,
Як би вiдстала нечисть вiд ноги...
Не киснути родився я в болотi,
А свiтло для дiтей своiх нести!
Змарнiемо до старостi в роботi,
О, Господи, грiхи нам вiдпусти!
Життя свое змiнити вже не зможу,
Тебе, мiй Отче Правий, лиш боюсь,
Скажи менi, Великий Свiтлий Боже,
Куди я наоднцi прихилюсь?
----------
P.S.---1***Маеться на увазi те небо,
де душi людей проходять митарства
пiсля смертi.
3вересня 2001року.
Родився я не киснути в болотi! УКР
© Copyright: Шульга Михаил Григорьевич, 2020
Свидетельство о публикации №120090205901
Свидетельство о публикации №120090205901
Рецензии