Там спогади...

(Поэтический перевод)

Скарбниця щемних таємниць - душа,
В ній стільки тем, колишнього сюжетів,
Магічних днів, що манять в пору злетів,
І почуттів, що час в ній залишив.

Не повернути нам життя назад,
Та знову у минуле лине пам’ять,
І спогади лікують нас і ранять,
…А біля ґанку – пломінь-листопад...

Давно лишилась в юності весна,
Та й досі часом крадькома зітхнеться,
Бо ж осінь пізня крає сумом серце,
І еліксир життя сягає дна.

Скарбниця щемних таємниць - душа,
В ній стільки тем, минулого сюжетів,
Магічних днів, що манять в пору злетів,
І почуттів, що час в ній залишив...


Аноніна Грипа


Оригинал стиха

Как много тайн хранит в себе душа,
А сколько тем, сюжетов из былого,
И дней, в которые нас тянет снова,
И чувств, что вновь былое ворошат...

Мы жизнь не в силах повернуть назад,
И крепче напрягаем свою память,
Воспоминанья лечат нас и ранят,
А у крыльца - багряный листопад.

Осталась в прошлом юности весна,
Та, о которой лишь вздыхаем втайне,
Ведь там, где осень - грусть и увяданье,
И жизни эликсир уже у дна.

Как много тайн хранит в себе душа,
А сколько тем, сюжетов из былого,
И дней, в которые нас тянет снова,
И чувств, что вновь былое ворошат...

Виктор Семенюк