життів людей вибагливі сюжети
невидимі за межами фрагментів
що виникли й подекуди втекли
мов ручаї безвісні в тихі ріки
що через них мостами не гуркочуть
далекі поїзди - хіба автівка
сигналом скрикне перехожому: тікай!
бо не розійдемося! ось й уся картинка
примхливих за сюжетами фрагментів -
нічого ми не взнаємо про них -
ба дальній потяг що гуркоче через ріку
далеку в небі відобразитися зміг!
і ми мов камінцями моніст дивних -
милуємося ними й щипне подих
таке життя! таке різноманіття!..
собі притиснутися теплих тих намистин
й текти з тим плином мов зоряним містом
де інших доль невидимі фрагменти
у мерехтінні тих кришталів граней стертих
ніколи і назавжди - й то таке:
мости й вода тихесеньких річок
й хто й знав би...
Мирона
© Copyright: Александр Ярошевский, 2020
Свидетельство о публикации №120083102408
Свидетельство о публикации №120083102408
Рецензии