У дотиках гарячих вуст... Мiрослава Стулькiвська
Оригінал:
У дотиках гарячих вуст,
Цілунків увібравши ніжність,
Палкою силою безумств
Творили ми кохання грішне...
На дні розгублених очей,
Під подих вітру, погляд зливи,
Під шепіт фраз і вдих ночей.
І ніжність дотиків тремтливих...
Гарячих вен чуттєвий струм,
Ковзнувши пружністю волого,
Торкався таємничих струн,
Не відпускаючи нікого,
Пролившись променів дощем...
На мить бажання в млості тоне
Із мимовільним криком: "ще!",
Прокинувшись в солодкій втомі...
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
В прикосновеньях пылких уст,
Вливая в поцелуи нежность,
Горящим пламенем безумств
Любились мы светло и грешно.
На дне растерянных очей
Под вздохи ветра, розги ливня,
Под шёпот фраз и вдох ночей,
Касаний дрожь неуловимых…
Горячих вен разлит ручей,
Скользнув упруго, с замедленьем,
Смычком волшебным скрипачей
Длит неземное вожделенье.
Омытое святым дождём,
На миг желание утонет…
С невольным вскриком: «Да! Ещё!»
Проснётся в сладостной истоме…
Аватар Автора оригинала
Свидетельство о публикации №120083002423